Справа Укргазбанку. Суд дозволив спецрозслідування щодо колишнього голови НБУ Шевченка
Про це йдеться в повідомленні САП у Telegram.
Шевченка разом з іншими особами підозрюють у завданні збитків державному Укргазбанку в сумі понад 206 млн грн.
«9 червня 2023 року слідчий суддя ВАКС задовольнив клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, щодо надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) стосовно колишнього голови правління Укргазбанку, який разом із іншими особами викритий на протиправній діяльності, що призвела до завдання шкоди державному банку в сумі понад 206 млн грн», — заявили в САП.
Це рішення дасть змогу завершити досудове розслідування щодо підозрюваного та скерувати справу до ВАКС для розгляду по суті, незважаючи на активні дії з його боку з ухилення від слідства, зазначили в прокуратурі.
На сьогодні у вказаному кримінальному провадженні про підозру повідомлено 15 особам.
Сам Шевченко у своєму Facebook розкритикував рішення про переведення справи проти нього в закритий режим без участі громадськості, ЗМІ та незалежних спостерігачів.
«У справі, шитій білими нитками, зайва публічність неприпустима для детективів НАБУ та САП», — зазначив Шевченко.
За його словами, таке рішення ВАКС дасть змогу в прискореному режимі ухвалювати всі потрібні рішення «виконавцям цього політичного замовлення».
Шевченко зазначив, що підставою для задоволення клопотання НАБУ було те, що він начебто переховується від слідства і суду, що не відповідає дійсності.
У грудні минулого року повідомлялося, що НАБУ подало клопотання про продовження розслідування щодо колишнього голови НБУ Кирила Шевченка у справі Укргазбанку.
На початку грудня ВАКС обрав заочне тримання під вартою для ексглави Нацбанку Кирила Шевченка, який перебуває в Австрії.
Шевченка було призначено головою НБУ в липні 2020 року. До призначення на посаду глави НБУ він із 2015 року очолював державний Укргазбанк, а 2014 року він був першим заступником голови правління Украгазбанку.
За даними САП, керівництво Укргазбанку з 2014 по 2020 рік використовувало для розтрати коштів інформацію про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування. За даними слідства, кошти держбанку на суму понад 206 млн грн було безпідставно перераховано 52 фіктивним агентам.