ChatGPT нам бреше та вже скоро забере нашу роботу: Розбиваємо ці та інші міфи про ШІ
Вже майже рік ми спостерігаємо за небаченими досі темпами розвитку генеративного штучного інтелекту (AI).
Кожного дня з’являються нові інструменти, які допомагають систематизувати та пришвидшити нашу роботу — і так само швидко поширюються різноманітні міфи про те, як штучний інтелект ось-ось повстане проти людства та почне винищувати всю планету.
Давайте коротко розберемося, чим є генеративний штучний інтелект на кшталт нашумілого ChatGPT. Це, грубо кажучи, програма, синтез математики та комп’ютерного коду, головна ціль якої — навчання машини на певних даних, на основі яких вона відповідає на ваші запити. Проте називати такі системи по-справжньому інтелектуальними не можна, адже у них немає свідомості, абстрактного мислення, мотивації, бажань і справжнього розуміння тих речей, яких ми її навчаємо.
У випадку зі штучним інтелектом все просто: вас не замінить AI, вас замінять люди, які використовують AI.
Це нормально — не розуміти, як працює подібна складна система, особливо якщо ви не працюєте з AI постійно. Проте важливо також не піддаватися паніці, яка завадить вам опанувати ці системи — зрештою від подібних страхів постраждає лише ваша продуктивність. Єдине, що зараз можна стверджувати точно — AI нікуди не дінеться і з часом люди будуть все більше покладатися на нього. А тому необхідно розвінчувати популярні міфи, щоб розбивати страхи.
Міф #1: штучний інтелект забере мою роботу
Традиційний міф для будь-якої революційної технології. Страх перед машинами, які от-от замінять усіх людей, активно поширювався ще у XVIII—XIX ст. під час промислової революції, коли робітники страйкували через запровадження верстатів на фабриках. Натомість вони отримали значне покращення у продуктивності, безпеці праці й, зрештою, її оплаті, адже підприємства виробляли й продавали більше товарів.
Згадайте еру комп’ютеризації — тоді теж багатьом здавалося, що машини, які можуть робити деякі завдання швидше за мозок, зроблять людську працю непотрібною. Проте технологічні революції завжди відбуваються однаково: дійсно, певні професії зникають, проте замість них виникають нові, а загальна продуктивність підвищується, що створює додаткові пропозицію та попит.
У випадку зі штучним інтелектом все просто: вас не замінить AI, вас замінять люди, які використовують AI. Тому я б рекомендував розширювати свою інформаційну бульбашку і починати знайомитись зі сферою штучного інтелекту.
Ідеальною точкою входу є безоплатний курс Штучний інтелект для всіх від Ендрю Інга; тут ви отримаєте розуміння, чим взагалі є штучний інтелект, як він працює, його можливості тощо. Далі вже можна розширювати свої знання — слухати подкасти Лекса Фрідмана, читати профільні технологічні ЗМІ, а встигати за найголовнішими новинами допоможе Telegram-канал AI HOUSE. На цьому етапі ви вже точно будете розуміти, що штучний інтелект вам не ворог, а союзник, який значно підвищить ефективність вашої роботи.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Уряди провідних країн світу та великі корпорації вже активно працюють над регулюванням сфери AI, щоб забезпечити сталий розвиток цієї технології. Це допоможе забезпечити безпечний перехід до нової парадигми життя та роботи, де нейромережі будуть поруч із нами ледь не постійно.
Міф #2: штучний інтелект зламає систему освіти
Освітній процес буде трансформуватись. Так, ChatGPT зробив непотрібними такі речі як написання есе. Проте штучний інтелект допоможе зробити навчання набагато більш персоналізованим. AI у режимі реального часу зможе відзначати навички дитини, її уподобання та підказувати вчителям, як краще налаштувати програму навчання під кожного учня окремо.
Якщо зараз це умовна GTA, де у дитини є конкретні задачі та інструменти, то у майбутньому завдяки штучному інтелекту освіта буде більш схожою на Minecraft, де у гравця немає конкретної місії. Натомість він вивчає навколишній світ та генерує ці завдання сам для себе — тільки у реальному житті у дитини буде ще вчитель, який допоможе подивитися у потрібному напрямку.
Завдяки AI ми зможемо відійти від парадигми, де важливий лише факт виконаного завдання, і прийти до культивування креативності у дітей завдяки дискусіям та залученням різноманітних AI-інструментів.
Міф #3: Навчитися працювати з AI дуже важко
Для того, щоб взаємодіяти з інструментами генеративного AI, вам не потрібні жодні технічні навички. Не дарма колишній директор зі штучного інтелекту Tesla Андрій Карпати, який зараз працює в OpenAI, нещодавно написав, що «найбільш гаряча мова програмування — англійська».
Єдиний «секрет», який допоможе вам ефективніше працювати з інструментами генеративного AI — це промпт-інжиніринг. Якщо коротко, то це вміння створювати чіткі текстові інструкції для нейромереж, враховуючи їхні особливості, щоб отримувати бажаний результат. Це навичка, якій можна швидко навчитися — і буквально за кілька тижнів подружитися зі штучним інтелектом.
Міф #4: Штучний інтелект дорогий і дозволити собі ним користуватися можуть лише великі компанії
Великі компанії дійсно мають більше ресурсів та можливостей, щоб інтегрувати складні технології. Водночас маленькі компанії набагато більш гнучкі та швидкі, у них менше бюрократії, а тому їм легше наважитись перебудовувати звичні процеси під нові підходи до роботи.
У майбутньому завдяки штучному інтелекту освіта буде більш схожою на Minecraft, де у гравця немає конкретної місії
Якщо ваша ціль — оптимізація рутинної діяльності (що значно прискорить роботу вашої організації в цілому), то досягти цього нескладно. Достатньо кількох воркшопів, які допоможуть вашим колегам опанувати ChatGPT та інші генеративні AI-інструменти на впевненому рівні.
Якщо ж ви хочете складнішу інтеграцію на кшталт використання API ChatGPT для створення власного чат-бота, то це дійсно більш комплексна задача — проте посильна для більшості компаній. Особливо якщо ви знаєте, що це дасть вам додаткові переваги перед конкурентами.
У відкритому доступі є багато рішень, які дозволяють невеликим компаніям грати на випередження та адаптувати різноманітні AI-інструменти під свою діяльність. Тому зараз у стартапів із будь-якої сфери є хороший шанс доганяти та навіть обходити мастодонтів свого ринку.
Міф #5: AI постійно бреше та видумує інформацію, а тому довіряти йому не можна
Штучний інтелект дійсно може «брехати». У подібної «AI-брехні» є навіть офіційна назва — галюцинації. Коли ми кажемо, що штучний інтелект галюцинує, це означає що він впевнено пише про речі, яких немає у даних, на яких його тренували. Фактично, він «вигадує» їх, просто добираючи якесь логічне продовження для речення.
Дехто навіть використовує ці галюцинації на свою користь. Наприклад, мовні моделі на кшталт ChatGPT можуть використовувати пропагандисти для поширення неправдивого контенту. Що ще гірше, люди схильні більше вірити саме тій дезінформації, яку створює штучний інтелект.
Наразі дослідники AI активно розробляють різноманітні інструменти, які б виявляли дезінформацію та контент, згенерований штучним інтелектом. Проте цей процес є обопільним — розвиваються як антифейкові інструменти, так і мовні моделі з чат-ботами, тому ідеального розв’язання цієї проблеми поки немає.
Якщо ж говорити про галюцинації штучного інтелекту (наприклад, ChatGPT видає вигадану інформацію), то з ними все простіше. Тут вам знову ж таки допоможе промпт-інженерія, яка допомагає приборкати ці галюцинації та змусити ChatGPT надавати правдиву та прикладну інформацію. Даючи AI-моделі правильні інструкції, ви можете практично виключити можливість появи галюцинацій у відповідях штучного інтелекту. А це значить, що у вас буде відповідь, якій ви можете довіряти.
