Депозитні сертифікати НБУ vs Активізація кредитування. Чи є протиріччя?

Що насправді стримує кредитування і чому НБУ не спрямує на це кошти у депозитних сертифікатах.

В експертному середовищі можна почути думки, що начебто значні обсяги коштів банків у депозитних сертифікатах варто спрямувати на розвиток кредитування в Україні. І що якби ставка за депозитними сертифікатами була значно нижчою, кредитування відновлювалося би швидшими темпами. Таке твердження є дискусійним, але для того, щоб його спростувати, для початку важливо розібратися у суті питання.

Читайте також: Інфляція у 30% та падіння зарплат на 25%. Що станеться з українською економікою до кінця року — прогноз Нацбанку

Згідно з нещодавно оприлюдненою Національним банком Консолідованою фінансовою звітністю залишки коштів банків на депозитних сертифікатах НБУ станом кінець 2022 року зросли більше ніж вдвічі (з 216 млрд грн в 2021 році до 457 млрд грн), а нараховані за ними процентні витрати — майже в 4 рази, до 40,8 млрд грн. Така динаміка додала «безумовних аргументів» прихильникам теорії «неефективного використання ресурсів банківської системи». Буцімто, по-перше, банки замість кредитування реального сектору економіки надають перевагу «безризиковим інвестиціями в депозитні сертифікати НБУ». По-друге, НБУ начебто «платить зависоку „ціну“ за обраний монетарний режим».

Чи дійсно це так? Якщо коротко — ні. Ба більше, такі висновки лише підкреслюють важливість розуміння особливостей роботи фінансової системи, водночас чомусь геть не враховують здобутки поточної монетарної політики НБУ.

«Ціна» макрофінансової стійкості