Нікуди не поспішали. Україна ратифікувала конвенцію, яку підписала понад 30 років тому
Ратифікацію підтримали 259 депутатів.
Як зазначив Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, за останні три десятиліття держава жодних юридичних дій щодо ратифікації не вживала.
«Україна підписала Конвенцію ще 1990 року, але відтоді жодних юридичних дій щодо її ратифікації не було вчинено. Сьогодні маємо виправити ситуацію. Фактично це стане ще одним кроком у побудові нової системи хімічної безпеки в нашій країні», — зазначив міністр.
Ратифікація конвенції дасть змогу:
- встановити міжнародну класифікацію хімічних речовин і врегулювати правила поводження з ними;
- створити систему надійного управління хімічними речовинами на робочих місцях на всіх етапах: від виробництва таких речовин до їх обробки, зберігання, транспортування, утилізації;
- визначити сферу відповідальності роботодавців, закріпити обов’язки та права працівників;
- посилити контроль на небезпечних виробництвах як з боку роботодавців, так і з боку держави;
- визначити відповідальність держав, які здійснюють експорт хімічних речовин в Україну.
Стрілець зазначив, що на території нашої України розташовано понад 1000 об’єктів, які використовують у своїй діяльності близько 5 000 тонн хлору і 213 000 тонн аміаку.
У грудні 2022 року парламент ухвалив закон про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією в Україні. З 2015 року ця сфера в Україні регулювалася окремими застарілими технічними регламентами.
За оцінками експертів, у разі вибуху на окупованому росіянами заводі Кримський титан, загроза для місцевого населення буде мінімальною. А ось для працівників заводу небезпека є.