Позиція: Італія — Україна: дружба всупереч очікуванням
Олександр Кацуба Росіяни дуже багато інвестували в те, щоб мати друзів в Європі. Націоналісти у Франції, радикальні ліві й радикальні праві у Німеччині. Різноманітні специфічні «консерватори» в країнах Центральної Європи та на Балканах. Італія була країною, де наш ворог інвестував чи не найбільше грошей та уваги у створення проросійського лобі. Цьому сприяла і специфіка італійської політики, де традиційно сильні радикальні настрої, де існує потужна регіоналізація (Південь, Центр, Північ) і розшарування по електоральним уподобанням. Про дружбу Путіна і колишнього італійського прем’єра Берлусконі, думаю, чув кожен, хто цікавиться політикою в принципі.
Загалом, російська еліта, звісно, почувалася в Італії «як вдома». Купувала вілли та виноробні, влаштовувала собі шопінг у Мілані та Римі. Італійський бізнес активно працював у Росії, будував заводи й магазини, продавав обладнання і продукцію, а «Газпром» та інші російські державні холдинги освоювали італійський енергетичний ринок. Відповідно, сумнівів, що Італія під час вторгнення збереже нейтралітет, у Росіян не було.
Але коли почалося повномасштабне вторгнення, Італія майже без сумніву підтримала Україну. Обидва італійські уряди воєнного часу — і уряд Драгі, і уряд Мелоні — послідовно підтримують Україну та українців, в тому числі зброєю.
Фото: Олександр Кацуба
Чому так сталося? Відповідь і складна, і проста одночасно. По-перше, те нахабство та цинізм, з яким діє Путін, обурило геть усіх у Європі й світі. Навіть вчорашні друзі Путіна в італійському парламенті — яких вистачало й у лівій партії «П’ять зірок», і у правих депутатах з «Ліги Півночі», і у партії Берлусконі «Вперед, Італія!» — в перші місяці війни притихли. Особливо коли відкрилися злочини росіян у Київській області. Друге — до «ери Берлусконі» та зближення з режимом Путіна Італія була чи не найбільш проамериканською країною у ЄС. Американська армія звільнила Італію від режиму Муссоліні та німецької окупаційної армії. США допомогли італійцям відновитися після Другої Світової. Італійська діаспора у США завжди допомагала своїй країні та лобіювала її інтереси.
Але є ще одна — фундаментальна — причина того, що Італія та Україна можуть стати й стануть близькими друзями. Бо якщо шукати, з якою європейською державою найбільше спільного в України, ми неминуче дійдемо до порівнянь нашої країни з Італією.
У нас спільний і дуже подібний історичний досвід. Обидві наші країни й обидві наші нації народилися як результат протистояння Імперіям. Ми — протистояли Російській імперії. Італійці — Австрійській та Французькій. У різних ітераціях, але обидві наші нації зуміли зіткнутися з викликом окупації та зовнішньої агресії. І перемогти. І Італія, і Україна мали й досі мають багато проблем зі зрощуванням регіонів з різним історичним досвідом, культурними особливостями, різними економічною та соціальною традицією. Чого приховувати, обидві країни стикалися і стикаються з викликом боротьби з корупцією, бюрократією та організованою злочинністю. Нам, до речі, є багато чому повчитися в Італії на її шляху лікування цих проблем. І пам’ятаймо, що вже українська діаспора в Італії майже 30 років створює для України позитивний імідж.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Італійський політичний клас і італійський народ чудово розуміють ціну свободи та незалежності. І цінність спротиву тиранії. Тому з перших днів почалася робота. Італія вже 27 лютого 2022 року оголосила про надання Україні першого пакету військової допомоги, була драйвером санкцій проти режиму Путіна і закриття повітряного простору. Хоча спочатку частина італійського бізнесу та «друзів Путіна» чинили спротив, бо не хотіли втрачати доходи від бізнесу в РФ.
Впевнений, що саме позиція Італії шокувала Путіна найбільше. Бо до того італійці займали дуже обережну позицію по більшості зовнішньополітичних питань, в тому числі через вразливість Італії до енергетичних питань та важливість Росії як торговельного партнера. Але 24 лютого все змінило.
За вже майже 15 місяців війни Італія зробила величезну справу для України й ще зробить:
Фото: Олександр Кацуба
- Беззастережно підтримала прагнення України доєднатися до Європейського Союзу. І завжди послідовно підтримувала усі пакети фінансової допомоги нашій країні. Всього з початку війни ми отримали від Європейського Союзу понад 40 мільярдів євро. Прем’єр Італії Мелоні неодноразово заявляла, що Україні мають бути відчинені двері й в НАТО.
- Прийняла понад 120 тисяч українських біженців. Так, Італія — не чемпіонка за цим показником. Але українці мають тут право на дозвіл на проживання на рік з мотивів «тимчасового захисту», який юридично не є статусом біженця, але для зручності тих, хто тікає від війни, називають все ж «біженці». Цей дозвіл дає право на роботу, а дітям — на навчання у місцевих школах. Українців, що живуть в країні за програмою тимчасового прихистку, включають у національну систему охорони здоров’я і таким чином вони можуть отримати рецепти на ліки, записатися на прийом до широких та вузьких спеціалістів, лікувати гострі чи хронічні хвороби.
- Вже багато місяців офіційна позиція українського уряду відстоює право України воювати до перемоги. І під час яскравого виступу у парламенті очільниця італійського уряду дуже популярно пояснювала небагатьом проросійським депутатам, що ніхто не має права торгувати українськими людьми та територіями. Тут Італія на 100% з Україною.
- Італія — один з ключових постачальників сучасної зброї для нашої країни. З лютого 2022 року Італія вже надала 6 (шість!) пакетів військової допомоги Україні, серед яких — артилерійські системи, автотранспорт, важка колісна та гусенична техніка, системи ППО Skyguard та Espide. На підході й ЗРК SAMP-T — найсучасніша система боротьби з ракетами, в тому числі з балістичними цілями. Додатково Італія і Франція домовилися закупити 700 зенітних ракет Aster-30 до цієї системи. Це зробить наш захист від російського ракетного терору ще надійнішим.
- Італійська Республіка готова взяти на себе і організацію, і часткове фінансування відбудови України після війни. Італія хоче прийняти конференцію з питань відновлення України у 2025 році та готова відновити роботу свого кредитного агентства в Україні в рамках міжнародної фінансової підтримки. Італія буде працювати для того, щоб відновити об’єкти інфраструктури, які були зруйновані: вулиці, мости, школи, медзаклади. Також експортно-кредитне агентство SACE, яке контролює Міністерство економіки та фінансів Італії, готове знову функціонувати в Україні в рамках міжнародної фінансової підтримки, у тому числі задля стратегічних проєктів в енергетичній галузі, і готове знову відновити проекти, які було припинено у 2022 році через війну.
Так, ще залишаються і проблеми, і виклики.
- Російське лобі в Італії нікуди не поділося, хоча і поводиться зараз дуже обережно. Ми всі разом маємо пильнувати, щоб у цій ключовій для ЄС та України країні не підіймали голову «друзі Путіна» і ті, хто хоче укладати мир ціною інтересів України. А такі спроби неодмінно будуть.
Фото: Олександр Кацуба
- Далеко не всі італійські компанії припинили роботу з Росією чи в Росії. Тільки нещодавно вдалося домогтися виведення з російського ринку виробника металургійного обладнання Danieli. Досі працює у Росії банк УніКредит (одна з найбільших кредитних організацій Італії та Європи) та ще десятки італійських компаній. І Україна, і наші друзі в Італії роблять усе можливе, щоб ця ганебна практика припинилася.
- Італійський бізнес і до великої війни, і особливо зараз доволі скептично ставиться до ідеї інвестицій в Україну. Через бюрократичні та корупційні ризики. Нам доведеться з цим багато попрацювати, щоб коли активні бойові дії завершаться, італійські підприємства активно інвестували в Україну — в першу чергу, в енергетичні проекти, в аграрний сектор та машинобудування. Італійці — розробники та провайдери провідних технологій у цих галузях і Україна має зробити все можливе, щоб відповідний італійський бізнес працював у нас.
- В процесі інтеграції до ЄС нашому бізнесу потрібно шукати свого клієнта в Італії. Це третя за розмірами економіка союзу (після Німеччини та Франції), понад 60 мільйонів переважно заможних споживачів, і українським підприємцям вже зараз треба вчитися працювати на італійському ринку.
З цим усім мають працювати український уряд, наші дипломати, бізнес і громадськість. Будувати з Італією багаторівневі та взаємовигідні стосунки. Щоб підтримка та допомога Італії базувалася не тільки на моральному поклику чи потребах безпеки Європи. Але й на усвідомленні, що Україна й Італія потрібні один одному. Бо так і є.
